Глосарій

Наразі в цьому каталозі є 273 термінів
C

Click-навчання
Це методика організації освітнього процесу сучасного покоління молоді, яке зростає в умовах цифрової глобалізації й характеризоване змінами мисленнєвого процесу та кліповим сприйняттям навколишньої дійсності. В основу методики покладено інтегрований метод пізнання через пошук та збирання інформації у єдності й динамічності виконання різнопланових завдань та форм роботи.

E

EduScrum
Основна ідея навчання полягає в усвідомленому засвоєнні нового матеріалу учнями через їхній тісний контакт з іншими учасниками навчального процесу, а також у вивченні ними власних можливостей. Концепція EduScrum передбачає формування команд, призначення певних ролей, етапів, артефактів і дотримання певних правил.

H

Hard skills ("жорсткі" навички")
Професійні навички, яким можна навчити і які можна виміряти.

Q

QR-код
Це двовимірний штрихкод, який дозволяє кодувати будь-яку інформацію - текст, вебпосилання, номер телефону та багато іншого.

S

Soft skills ("м'які" навички)
Універсальні компетенції, які не піддаються кількісному вимірюванню. Іноді їх називають особистими якостями, тому що вони залежать від характеру людини і формуються особистим досвідом.

STEM-екскурсія
Це особливий вид інтегрованих навчальних занять, який проводиться за межами освітнього закладу в умовах природного ландшафту, виробництва, музею, виставки, з метою спостереження та вивчення учнями різних об'єктів і явищ навколишнього середовища для розвитку знань, умінь та компетентностей.

STEM-проєкт
Спосіб досягнення цілі через детальне розроблення проблеми, що завершується реальним практичним результатом.

W

Web-квест
Пошукова діяльність, яка спрямована одним або кількома шляхами, що ведуть до певних цілей. Кожний маршрут має бути розподілений на декілька етапів, на яких учасники збирають потрібну інформацію для того, щоб отримати певний резльтат квесту.

А

Авторитет батьківський (від лат. auctoritas-влада, сила)
відмітні особливості окремої людини чи групи, завдяки яким вони заслуговують на довіру і можуть мати позитивний вплив на погляди й поведінку інших людей; визнаний вплив батьків на переконання та поведінку дітей, що ґрунтується на глибокій повазі й любові до батьків, довірі до високої значущості їхніх особистих якостей і життєвого досвіду, слів та вчинків.

Автосугестія
Самонавіювання, самовплив на психіку.

Адаптація (від лат. adaptatio (adapto)-пристосовую)
здатність організму пристосовуватись до різних умов зовнішнього середовища.

Аккаунт
Особистий обліковий запис, що містить інформацію про користувача, а саме його ПІБ чи просто ім'я, вік, країну, де він проживає, і обов'язково e-mail.

Акредитація (від фр. accreditation (accredo)-довіряю)
у сфері освіти-процедура визначення статусу вищого навчального закладу, підтвердження його спроможності здійснювать підготовку спеціалістів на рівні державних вимог з певного напряму (спеціальності).

Акселерація (від лат. acceleratio-прискорення)
прискорення фізичного розвитку дітей, зокрема зросту, ваги, більш раннє статеве дозрівання.

Актив (від лат. activus-діяльний, дійовий)
група вихованців, членів конкретного колективу, які усвідомлюють вимоги керівника колективу, допомагають йому в організації життєдіяльності вихованців, виявляють певну ініціативу.

Активність (у навчанні)
характеристика особливостей пізнавальної діяльності особистості, що полягає в усвідомленому використанні нею інтенсивних методів, засобів, форм оволодіння знаннями, вироблення вмінь і навичок.

Акупедія
Розділ теорії виховання та навчання дітей із вадами слуху.

Андрагогіка
Галузь педагогіки, що займається проблемами освіти, навчання та виховання дорослих

Андрагогіка (від гр. androa-доросла людина і agogge-управління)
галузь педагогіки, що займається проблемами освіти, навчання та виховання дорослих.

Аномальні діти (від гр. anomalia(anomalos)— неправильний)
вихованці, які мають значні відхилення від норм фізичного або психологічного розвитку й потребують виховання та навчання у спеціальних навчально-виховних закладах.

Артскрайбінг
Сучасна форма візуалізації навчання, тобто малювання складного змісту інформації під час її передання.

Аскетизм (від гр. asketes-подвижник)
крайній рівень помірності, стриманості, відмова від життєвих матеріальних і духовних благ, добровільне перенесення фізичних мук, труднощів.

Аспірантура (від лат. aspirans-той, хто прагне до чогось)
форма підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів.

Атракція
Привабливість, потяг однієї людини до іншої, що супроводжується позитивними емоціями

Аудіовізуальні засоби навчання (від лат. audire-слухати і visualis-зоровий)
один із засобів освітніх технологій навчання з використанням розроблених аудіовізуальних навчальних матеріалів.

Б

Баддінг (партнер)
Включення педагогічного працівника в процес діяльності іншого педагога

Бал (від фр. balle-м'яч, куля)
результат оцінювання навчальної діяльності учнів в умовно-формальному відображенні та числовому вимірі.

Бесіда дидактична
метод навчання, який передбачає використання попереднього досвіду учнів з певної галузі знань і на основі цього залучення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення вже набутих.

Біфуркація
В педагогіці - поділ старших класів середньої школи на два напрями (наприклад, гуманітарний і природничо-математичний).

Брейнстормінг
Метод інтенсифікації й активізації розумових процесів шляхом спільного вирішення важкої проблеми групою людей («мозковий штурм»)

Буктрейлер
Це короткий відеоролик за мотивами книжки, кліп за книжкою.

В

Веб-квест / Web-квест
Пошукова діяльність, яка спрямована одним або кількома шляхами, що ведуть до певних цілей. Кожний маршрут має бути розподілений на декілька етапів, на яких учасники збирають потрібну інформацію для того, щоб отримати певний резльтат квесту.

Вебінар
Дистанційний онлайн-семінар або онлайн-тренінг, що проводять за допомогою Інтернету в реальному режимі.

Види освіти
загальна, політехнічна, професійна. Види розвитку людини-біологічний (фізичний), психічний, соціальний.

Види спілкування
вербальне, мануальне (від лат. manualis— ручний), технічне, матеріальне, біоенергетичне.

Виклад проблемний
створення вчителем проблемної ситуації, допомога учням у виділенні та прийнятті проблемного завдання, використання словесних методів для активізації розумової діяльності учнів, спрямованої на задоволення пізнавальних інтересів.

Вимога
метод педагогічного впливу на свідомість вихованця з метою викликати, стимулювати або загальмувати окремі види його діяльності. Види вимог: вимога-прохання, вимога -довіра, вимога-схвалення, вимога-порада, вимога-натяк, умовна вимога, вимога в ігровому оформленні, вимога-осуд, вимога-недовіра, вимога-погроза.

Виховання авторитарне
освітньо-виховна концепція, що передбачає беззастережне підкорення волі вихователя.

Виховання всебічне
виховання, яке передбачає формування в особистості певних якостей відповідно до вимог розумового, морального, трудового, фізичного й естетичного виховання.

Виховання гармонійне
виховання, яке передбачає, щоб якості складових виховання (розумового, морального, трудового, фізичного, естетичного) доповнювали одна одну, взаємно збагачувалися.

Виховання екологічне (від гр. oikos-дім, середовище і logos-учення)
набуття людиною знань у царині екології та формування в неї моральної відповідальності за збереження природного довкілля і розумного співіснування з ним.

Виховання економічне
виховання, що передбачає вирішення таких завдань: формування економічного мислення, оволодіння економічними знаннями, вміннями та навичками економічних взаємин.

Виховання естетичне
розвиток у людини почуттів прекрасного, формування умінь і навичок творити красу в навколишній дійсності, уміти відрізняти красиве від потворного, жити за законами духовної краси.

Виховання моральне
виховання, що передбачає оволодіння нормами й правилами моральної поведінки, формування почуттів і переконань, умінь та навичок.

Виховання національне
історично зумовлена і створена етносом система виховних ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв, спрямованих на доцільну організацію діяльності членів суспільства, в процесі якої відбувається процес оволодіння морально-духовними цінностями народу, забезпечується єднання і спадкоємність поколінь, соборність народу.

Виховання правове
формування у громадян високої правової культури, що передбачає свідоме ставлення особистості до своїх прав і обов'язків, поваги до законів та правил людського співжиття, готовності дотримуватися і сумлінно виконувати визначені вимоги, які виражають волю й інтереси народу.

Виховання статеве
оволодіння підростаючим поколінням етикою й культурою у сфері взаємин статей, формування у нього потреб керуватися нормами моральності в стосунках між особами протилежної статі.

Виховання фізичне
виховання, що ставить за мету створення оптимальних умов для забезпечення достатнього фізичного розвитку особистості, збереження її здоров'я, оволодіння знаннями про особливості організму людини, фізіологічні процеси, які відбуваються в ньому, набуття санітарно-гігієнічних умінь та навичок догляду за власним тілом, підтримання й розвиток його потенцій.

Воркшоп
Короткотерміновий семінар, або майстерня. Це метод навчання дорослих, який налаштовує учасників на самовираження, готує до внутрішніх змін, уселяє надію на результативну зустріч із цікавими і креативними співучасниками.

Г

Гакатон
Захід, під час якого різні спеціалісти в галузі розроблення програмного забезпечення інтенсивно й згуртовано працюють над розв'язанням якоїсь проблеми.

Ген (від гр. genos-рід, походження, спадковий)
елементарна одиниця спадковості, носій задатків.

Гігієна навчально-виховної роботи
система науково обґрунтованих правил організації навчально-виховного процесу з урахуванням необхідних санітарних вимог.

Гідність національна
етична категорія, що характеризує особистість з погляду розширення поняття духовних цінностей за межі свого Я і поєднання особистісних переживань, відчуттів із загальнонаціональними цінностями.

Грант
Благодійний внесок (пожертва), що надає донорська організація (фонд) для реалізації неприбуткового проєкту або програми, спрямованих на розвиток і вирішення проблем навчального закладу.

Гуманізація виховання
створення оптимальних умов для інтелектуального й соціального розвитку кожного вихованця; виявлення глибокої поваги до людини; визнання природного права особистості на свободу, соціальний захист, розвиток здібностей і вияв індивідуальності, самореалізацію фізичних, психічних і соціальних потенцій, на створення соціально-психічного фільтра проти руйнівних впливів негативних чинників навколишнього природного і соціального середовища; виховання у молоді почуттів гуманізму, милосердя, доброчинності.

Гуманізм (від лат. humanus-людський, людяний)
прогресивний напрям духовної культури, що звеличує людину як найбільшу цінність у світі, утверджує право людини на земне щастя, захист прав на свободу, всебічний розвиток і прояв своїх здібностей.

Д

Дальтон-план
форма організації навчання, що передбачала таку технологію: зміст навчального матеріалу з кожної дисципліни розділявся на частини (блоки), кожен учень у вигляді плану отримував індивідуальне завдання, самостійно працював над його виконанням, звітував про роботу, набираючи певну кількість балів, а потім отримував наступне завдання. При цьому учителю відводилась роль організатора, консультанта. Учнів із класу в клас переводили не після закінчення навчального року, а залежно від рівня оволодіння програмовим матеріалом (З—4 рази на рік).

Девіантна поведінка-(від лат. deviatio-відхилення)
відхилення від встановлених норм моралі та права.

Дедукція (від лат. deductio-виведення)
перехід від загальних понять про предмет певного виду до окремого, часткового знання.

Демократизація виховання
принципи організації виховної системи, які передбачають децентралізацію, автономізацію навчально-виховних закладів, забезпечення співпраці вихователів і вихованців, урахування думки колективу й кожної особистості, визначення людини як вищої природної і соціальної цінності, формування вільної творчої особистості.

Демонстрація
метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх натуральному вигляді, динаміці.

Державний стандарт освіти
сукупність єдиних норм і вимог до рівня освітньої підготовки у певних навчально-виховних закладах.

Дефініція (від лат. definitio-визначення)
коротке логічно вмотивоване визначення, яке розкриває суттєві відмінності або ознаки того чи того поняття.

Дзідока
Управління якістю продукції у процесі виконання роботи. Основний принцип - не беріть, не робіть і не передавайте дефекти далі. Як застосувати. Якщо дитина не засвоїла тему, а вам вже потрібно рухатися далі, можливо, є резон знайти час і попрацювати з нею окремо, щоб допомогти дитині заповнити прогалини.

Дидактика (від гр. didaktikos-навчаю)
галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти й навчання.

Дисертація (від лат. dissertatio—дослідження)
наукова робота, виконана з метою її публічного захисту для здобуття ступеня.

Дискусія (від лат. discussio-розгляд, дослідження)
метод навчання, спрямований на інтенсифікацію та ефективність навчального процесу за рахунок активної діяльності учнів (студентів) у пошуках наукової істини.

Диспут
прийом (щодо методу переконування) формування переконань і свідомої поведінки шляхом суперечки, дискусії у процесі вербального спілкування з членами первинного колективу чи іншої групи.

Дисципліна (від лат. disciplina-учення, виховання, розпорядок)
певний порядок поведінки людей, що забезпечує узгодженість дій у суспільних відносинах, обов'язкове засвоєння й виконання особистістю встановлених правил.

Діагностика психолого-педагогічна (від гр. diagnostikos-здатний розпізнавати)
галузь психології та педагогіки, яка розробляє методи виявлення індивідуальних особливостей і перспектив розвитку та виховання особистості.

Догматизм (від гр. dogma-учення, яке приймається за незаперечну істину)
спосіб засвоєння Й застосування знань, при якому те чи інше вчення або положення сприймається як закінчена, вічна істина, правило, що застосовується без урахування конкретних умов життя.

Домашня навчальна робота
форма організації навчання, яка передбачає самостійне виконання учнями (студентами) навчальних завдань у позааудиторний час (безпосередньо вдома, в групах подовженого дня та ін.)

Доцент (від лат. docens-той, який навчає)
вчене звання викладача вищого навчального закладу.

Е

Екстернат (від лат. externus-зовнішній, сторонній)
форма навчання, що ґрунтується на самостійному оволодінні навчальними дисциплінами відповідно до професійної освітньої програми за обраною спеціальністю.

Елітарний (від фр. elite-краще, відбірне (лат. eligo-вибираю)
навчальний заклад, який відрізняється своїм впливом, привілейованим станом і престижем, високим рівнем освіти.

Естетика (від гр. aistesis-відчуття, почуття)
наука про прекрасне та його роль у житті людини, про загальні закони художнього пізнання дійсності, розвитку мистецтва.

Етика (від гр. еthiса-звичка, норов)
наука, яка вивчає мораль як форму суспільної свідомості, її сутність, історичний розвиток.

Етнізація виховання (від гр. ethos-народ)
насичення виховання національним змістом, що спрямований на формування національної свідомості й національної гідності особистості; формування рис національної ментальності; виховання у молоді почуттів соціальної відповідальності за збереження, примноження і життєдіяльність етнічної культури.

Етнопедагогіка
наука, що вивчає особливості розвитку і становлення народної педагогіки.

Етнопсихологія
Це наука, що досліджує: національні особливості психічних пізнавальних, емоційно-вольових процесів, а також стани і властивості особистості представників конкретних етнічних спільнот; соціально-психологічні процеси і явища, що виникають серед конкретних націй і народів; етнічну свідомість і самосвідомість, національні цінності та орієнтації, національні очікування, національний характер

З

Завдання виховання
забезпечення всебічного гармонійного розвитку особистості.

Задатки
генетично детерміновані анатомо-фізіологічні особливості мозку та нервової системи, які є індивідуально-природною передумовою процесу розвитку й формування особистості.

Заклади виховні
навчально-виховні установи, які забезпечують освіту й виховання підростаючого покоління.

Заклади позашкільні
дитячі виховні установи, діяльність яких спрямована на забезпечення потреб людини у задоволенні інтересів та схильностей, здобуття школярами додаткових знань, умінь і навичок, розвиток інтелектуальних потенцій, сприяння майбутньому професійному вибору особистості. До цієї групи закладів належать палаци і будинки дитячої та юнацької творчості, станції юних техніків, натуралістів, спортивні, художні, музичні школи, дитячі бібліотеки, театри, кінотеатри, дитячі залізниці тощо.

Закономірності виховного процесу
чинники, які відображують необхідне, суттєве, стійке, повторюване, загальне для певної галузі відношення між явищами об'єктивної дійсності.

Закономірності навчання
чинники, які виражають найбільш необхідне, суттєве, істотне, загальне для організації навчання.

Заохочення
метод виховання, що передбачає педагогічний вплив на особистість і виражає позитивну оцінку вихователем поведінки вихованця з метою закріплення позитивних якостей та стимулювання до активної діяльності.

Засоби виховання
надбання матеріальної та духовної культури (художня і наукова література, музика, театр, радіо, телебачення, витвори мистецтва, навколишня природа та ін.), форми і види виховної роботи (збори, бесіди, конференції, ігри тощо), які використовують у процесі дії того чи того методу.

Засоби навчання
предмети шкільного обладнання, які застосовують у процесі навчально-виховної роботи (книги, зошити, таблиці, лабораторне обладнання, письмове приладдя та ін,).

Звичка
спосіб поведінки, здійснення якого у певній ситуації набуває для індивіда характеру внутрішніх потреб.

Здоровий спосіб життя
життєдіяльність людини з урахуванням особливостей і можливостей свого організму, забезпечення соціально-економічних і біологічних умов для його розвитку та збереження.

Зміст освіти
чітко окреслена система знань, умінь та навичок, якими людина оволодіває у певному навчальному закладі.

Знання
ідеальне вираження в знаковій формі об'єктивних властивостей і зв'язків світу природного і людського; результат відображення навколишньої дійсності.

І

Ідеал (від гр. idea-уявлення, ідея)
поняття моральної свідомості і категорія етики, що містить у собі вищі моральні вимоги, можлива реалізація яких особисто дала б змогу їй набути досконалості; образ найбільш цінного і величного в людині.

Ілюстрація (від лат. illustratio-освітлюю, пояснюю)
метод навчання, який передбачає показ предметів і процесів у їх символічному зображенні (світлини, малюнки, схеми тощо).

Імідж (від англ. image-образ, зображення)
враження, яке справляє людина на оточуючих, стиль її поведінки, зовнішності, її манери.

Іміджмент
Латинське слово, що означаєпрофесійна політична реклама". В даному випадку йдеться про рекламу педагога освітнього закладу"

Імпровізація (від лат. improvisus-непередбачений, раптовий)
діяльність особистості, учителя-вихователя, що здійснюється у процесі педагогічного спілкування без попередньої підготовки, осмислення.

Індивідуальність (від лат. individuum-неподільне)
людина особистість, яка відрізняється сукупністю рис, якостей, своєрідністю психіки, поведінки та діяльності, що підкреслюють її самобутність, неповторність.

Індукція (від лат. inductio-виведення)
метод дослідження, навчання, пов'язаний із рухом думки від одиничного до загального.

Інклюзія (включення)
Процес збільшення ступеня участі всіх дітей у соціальному житті, у різних програмах

Інструктаж (від лат. instructio-настанова)
метод навчання, який передбачає розкриття норм поведінки, особливостей використання методів і навчальних засобів, дотримання техніки безпеки напередодні залучення до процесу виконання навчальних операцій.

Інтенсифікація навчального процесу (від фр. intensification (intensio)-напруження)
активізація розумових можливостей особистості для досягнення бажаних результатів.

Інтернаціоналізм (від лат. inter-між і natio-народ)
моральне поняття, яким позначають поважне ставлення до інших народів, їхньої історії, культури, мови, прагнення до взаємодопомоги.

Інфантилізм (від лат. infantilis-дитячий)
затримка в розвитку організму, що виявляється в збереженні у дорослої людини фізичних і психічних рис, властивих дитячому віку.

К

Канбан
З японської означаєвивіска". Спеціальні сигнальні картки допомагають виконувати потрібні завдання в потрібній кількості і в потрібний час. Застосовують для реалізації принципу"точно вчасно".

Категорії дидактики (від гр. Kategoria-ствердження, основна й загальна ознака)
загальні поняття, що відображують найбільш суттєві властивості та відношення предметів, явищ об'єктивного світу; розряд, група предметів, явищ, які об'єднані спільністю певних ознак.

Кафедра (від гр. kathedra-сидіння, стілець): 1) місце для викладача, промовця; 2) у вищих навчальних закладах
основний навчально-науковий підрозділ, що здійснює навчальну, методичну і науково-дослідну роботу з однієї або кількох споріднених дисциплін.

Квест
Вид інноваційного навчання з елементами традиційного виду навчання, у якому використовують методи стимулювання засобами рольової гри, що дозволяє учням знаходити необхідну інформацію, піддавати її аналізу, систематизувати, розв'язувати поставлені завдання , формувати ключові компетентності.

Кейс-метод
Метод ситуаційних вправ, можливість наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Види: випадок, вправа, ситуація.

Кібербулінг
Приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв.

Класифікація методів
класифікація, що передбачає групування методів навчання залежно від джерел інформації, логіки мислення, рівня самостійності в процесі пізнання.

Класний керівник
педагог, який здійснює безпосереднє керівництво первинним учнівським колективом.

Клонування (від гр. klon-паросток, пагін)
метод вирощування біологічних організмів з однієї клітини із застосуванням клітинної культури.

Колектив
соціально значуща група людей, які об'єднані спільною метою, узгоджено діють у досягненні означеної мети та мають органи самоврядування.

Компонент навчального плану (шкільний)
перелік навчальних дисциплін, які можуть бути включені до робочого навчального плану за рішенням ради школи (гімназії, ліцею).

Консалтинг (освітній)
Надання освітніх консультацій учасникам освітнього процесу, які пов'язані з навчанням, викладанням та управлінням у навчальних закладах

Консиліум педагогічний (від лат. consilium-нарада, засідання)
нарада учителів-вихователів та психологів для з'ясування причин різних систематичних відхилень у поведінці вихованця й визначення науково обґрунтованих заходів його перевиховання.

Конспект (від лат. conspectus-огляд)
коротке письмове викладення змісту книги, статті, усного виступу.

Концепції виховання (від лат. conceptio-сукупність, система)
система поглядів на ті чи інші явища, процеси; спосіб розуміння, тлумачення педагогічних явищ; основна ідея теорії змісту й організації виховання людини.

Коучинг
(від анг. coaching — тренерство) - метод здійснення консалтингу й тренінгу, в якому спеціальна людина,коуч" допомагає іншим людям досягнути певної цілі в професії чи в особистому житті.

Культура (від лат. kultura-виховання, освіта, розвиток)
сукупність практичних, матеріальних і духовних надбань суспільства протягом його історії.

Куратор (від лат. curator, від curare-піклуватися, турбуватися)
1) попечитель, опікун; 2) особа, якій доручено загальний нагляд за якоюсь роботою; 3) людина, яка здійснює нагляд за навчально-виховним процесом у студентській групі.

Л

Лекція (від лат. lectio-читання)
це метод навчання, що передбачає використання попереднього досвіду учнів з певної галузі знань і на основі цього залучення їх за допомогою діалогу до усвідомлення нових явищ, понять або відтворення вже набутих.

Лідер (від англ. leader-той, який веде, керує)
член колективу, який у важливих ситуаціях здатний здійснювати помітний вплив на поведінку інших членів колективу, виявляти ініціативу в діях, брати на себе відповідальність за діяльність колективу, вести його за собою.

Ліцензія
спеціальний дозвіл, отриманий від державних органів на різні види діяльності, в тому числі освітню.

Ліцензування (від лат. licentia-право, дозвіл)
процедура визначення спроможності навчального закладу певного типу проводити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Логіка навчального процесу
оптимально ефективний шлях руху пізнавальної діяльності людини від початкового рівня знань, умінь, навичок і розвитку до потрібного рівня знань, умінь, навичок і розвитку. Вона охоплює низку компонентів: усвідомлення і розуміння навчальних завдань; самостійну діяльність, спрямовану на оволодіння знаннями; визначення законів і правил; формування умінь і навичок; застосування знань на практиці; аналіз та оцінювання навчальної діяльності учнів.

Логопедія (від гр. logos-слово і paideia-виховання, навчання)
наука, яка вивчає порушення мовлення і займається корекцією мовленнєвих дефектів.

Лонгрід
Метод"довгого читання", коли текст розбито вставками: роликами, презентаціями, інтерактивними картинками, цитатами, виносками тощо.

Людина
біологічна істота типу homo sapiens (людина мисляча), яка характеризується фізіолого-біологічними ознаками: прямою ходою, розвиненими черепною коробкою, передніми кінцівками та ін.

М

Магістр (від лат. magister-начальник, учитель)
академічний ступінь, що присвоюється у вищих навчальних закладах.

Магістратура (від лат. magistratus-сановник, начальник)
керівний орган у вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку магістрів.

Майстерність педагогічна
досконале творче виконання учителем-вихователем професійних функцій на рівні мистецтва, результатом чого є створення оптимальних соціально-психологічних умов для становлення особистості вихованця, забезпечення високого рівня інтелектуального й морально-духовного розвитку.

Медіація
Одна з найпопулярніших форм урегулювання конфліктів.

Мейкерство
Здатність щось створювати власноруч. Ігрова технологія, яку базовано на творчих засадах.

Мейнстримінг
Передбачає розширення соціальних контактів між дітьми з обмеженими можливостями здоров'я та їхніми ровесниками.

Менталітет (від нім. Mentalitnet, від лат. mentis-напрям думок, душевний склад, душа, розум, мислення)
світосприймання, світовідчуття, бачення себе у світі, особливості прояву національного характеру, своєрідність вдачі, ставлення до навколишнього світу.

Мета виховання
ідеальне передбачення кінцевих результатів виховання.

Метаплан
Графічна ілюстрація дискусії. Методика структурування групових обговорень і вироблення ефективних колективних рішень. Сутність дискусії зводиться до створення (розроблення) під час обговорення проблеми плаката, який має назву «метаплан».

Методи виховання (від гр. methodos-спосіб, шлях)
способи впливу вихователя на свідомість, волю і поведінку вихованця з метою формування в нього стійких переконань і певних норм поведінки.

Методи дослідження
способи, прийоми та процедури емпіричного і теоретичного пізнання явищ та процесів педагогічної дійсності.

Методи навчання
упорядковані способи діяльності вчителя й учнів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-виховних завдань.

Мобінг
Психологічний терор, тиск, цькування співробітниками свого колегу.

Молодіжна субкультура
культура певного покоління молоді, яка вирізняється спільним стилем життя, поведінки, групових норм, цінностей та інтересів.

Моніторинг (від англ. monitoring, від лат. monitor-той, хто наглядає, спостерігає)
1) спостереження, оцінка і прогноз стану навколишнього середовища у зв'язку з господарською діяльністю людини; 2) збір інформації засобами масової комунікації. 3) спостереження за навчальним і виховним процесами з метою виявлення їх відповідності бажаному результату чи попереднім припущенням.

Мораль (від лат. moralis-моральний, від moris-звичай)
одна з форм суспільної свідомості; система поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей.

Мотиви навчання (від фр. motif, від лат. moveo-рухаю)
внутрішні психічні сили (рушії), які стимулюють пізнавальну діяльність людини. Види мотивів: соціальні, спонукальні, пізнавальні, професійно-ціннісні, меркантильні.

Н

Навички
застосування знань на практиці, що здійснюється на рівні автоматизованих дій через багаторазові повторення.

Навіювання
різні засоби вербального та невербального емоційного впливу на людину з метою введення її до певного стану або спонукання до певних дій.

Навчання дистанційне
сучасна освітня технологія з використанням засобів передачі навчально-методичної інформації на відстані (телефони, телебачення, комп'ютери, супутниковий зв'язок таін.).

Навчання модульне (від лат. modulus-міра)
організація навчального процесу, яка скерована на засвоєння цілісного блоку адаптованої інформації та забезпечує оптимальні умови соціально-особистісного зростання учасників педагогічного процесу.

Навчання проблемне
навчання, яке відрізняється тим, що учитель створює певну пізнавальну ситуацію, допомагає учням виділити проблемне завдання, зрозуміти її і прийняти; організовує учнів на самостійне оволодіння новим обсягом знань, необхідним для вирішення завдань; пропонує широкий спектр використання набутих знань на практиці.

О

Олігофренопедагогіка (від гр. oligos-малий і phren-розум і педагогіка)
галузь педагогічної науки, яка займається вихованням і навчанням розумово відсталих людей.

Оптимізація процесу навчання (від лат. optimus-найкращий, найзручніший)
процес створення найбільш сприятливих умов (добір методів, засобів навчання, забезпечення санітарно-гігієнічних умов, емоційних чинників тощо) для отримання бажаних результатів без додаткових витрат часу і фізичних зусиль.

Ортодокс (від гр. orthodoxos-правовірний)
людина, яка неухильно дотримується певного вчення, доктрини, системи поглядів.

Освіта вища
система освіти, що передбачає забезпечення фундаментальної, загальнокультурної, практичної підготовки фахівців, які мають визначати темпи і рівень науково-технічного, економічного та соціально-культурного процесу, формування інтелектуального потенціалу суспільства.

Освіта дошкільна
початковий структурний компонент системи освіти, який забезпечує розвиток і виховання дітей в родині та дошкільних виховних закладах (дитячих яслах, садках).

Освіта позашкільна
складові системи освіти, спрямовані на забезпечення потреб людини у задоволенні інтересів та схильностей, здобуття дітьми додаткових знань, умінь та навичок, розвиток інтелектуальних потенцій.

Освіта політехнічна (від гр. poly-багато і techne-мистецтво, майстерність, вправність)
один із видів освіти, завданнями якого є ознайомлення з різноманітними галузями виробництва, пізнання сутності багатьох технологічних процесів, оволодіння певними вміннями та навичками обслуговування найпростіших технологічних процесів.

Освіта професійна
освіта, спрямована на оволодіння знаннями, вміннями і навичками, необхідними для виконання завдань професійної діяльності.

Освіта професійно-технічна
освіта, яка забезпечує здобуття громадянами певної професії відповідно до їх покликання, інтересів та здібностей, соціальну підготовку до участі у продуктивній праці.

Освіта середня загальна
провідна складова системи освіти, що забезпечує освіту і виховання дітей б—18 років, підготовку їх до отримання професійної освіти та трудової діяльності.

Освіта-медіа
напрям у педагогіці, що передбачає вивчення школярами (студентами) закономірностей масових комунікацій (преси, телебачення, радіо, кіно таін.).

Освітній форум
Захід, який включає в себе квест-фестивалі, круглі столи, майстер-класи, конференції, семінари-практикуми, презентації відповідно до заявленої теми.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика
сукупність основних вимог до професійних якостей, знань та умінь фахівця, необхідних для успішного виконання ним професійних функцій.

Освіченість
міра пізнавальної активності індивіда, яка проявляється у рівні набутих знань, що можуть бути використані у практичній діяльності.

Особистість
соціально-психологічне поняття; людина, яка характеризується з соціально-психологічного погляду насамперед рівнем розвитку психіки, здатністю до засвоєння соціального досвіду, можливістю спілкуватися з іншими людьми.

П

Пам'ять
здатність організму зберігати й відтворювати інформацію про зовнішній світ та про свій внутрішній стан для подальшого її використання у процесі життєдіяльності.

Парадигма (від гр. paradeigma-приклад, взірець)
визнання наукових досягнень, які впродовж певного часу надають співтовариству моделі постановки проблеми та їх вирішення.

Педагогіка (від гр. paidec-діти; ano-веду)
наука про навчання, освіту та виховання людей відповідно до потреб соціально-економічного розвитку суспільства.

Педагогіка вальдорфська
сукупність методів і прийомів виховання та навчання, які ґрунтуються на антропософській (антропософія-релігійно-містичне вчення, що ставить на місце Бога обожнену людину) інтерпретації розвитку людини як цілісної взаємодії тілесних, душевних і духовних чинників.

Педагогіка народна
галузь емпіричних педагогічних знань і народного досвіду, які відображують погляди на систему, напрями, форми, засоби виховання і навчання підростаючого покоління.

Педологія (від гр. pais-дитина і logos-вчення)
наука про дитину, особливості її анатомо-фізіологічного, психічного та соціального розвитку.

Педоцентризм (від гр. pais (pados) - дитя, лат. centrum-центр)
один із напрямів педагогіки, який стверджує, що зміст, організація і методи навчання визначаються безпосередніми інтересами та проблемами дітей.

Перевиховання
система виховних впливів педагога на вихованця з метою гальмування негативних проявів у поведінці й утвердження позитивних якостей у діяльності.

Переконання
раціональна моральна основа діяльності особистості, яка дає змогу їй здійснювати певний вчинок свідомо; основна моральна настанова, яка визначає мету й напрям вчинків людини, тверда впевненість у чомусь, заснована на певній ідеї, світогляді.

Перспектива
мета, завтрашня радість (A.C. Макаренко), що виступає стимулом у діяльності колективу та окремих його членів.

Підручник
навчальна книга, в якій розкривається зміст навчального матеріалу з певної дисципліни відповідно до вимог чинної програми.

Підхід до виховання комплексний
підхід до виховання, що передбачає єдність мети, завдань і засобів її досягнення через діяльність різних соціальних інститутів (сім'ї, навчально-виховних закладів, засобів масової інформації).

План навчальний
нормативний документ, у якому визначено для кожного типу загальноосвітніх навчально-виховних закладів перелік навчальних предметів, порядок їх вивчення за роками, кількість годин на тиждень, відведених для їх вивчення, графік навчального процесу.

Позакласна виховна робота
заходи виховного характеру, які здійснюються в загальноосвітніх навчально-виховних закладах під керівництвом учителів-вихователів.

Позаурочна навчальна робота
різні види самостійної навчальної роботи учнів у рамках системи навчання і виховання (домашня навчальна робота, екскурсії, гурткова робота та ін.).

Портфоліо педагога
Це добірка методичних та дидактичних матеріалів, документів та інших свідчень досягнень і прогресу в професійній діяльності.

Посібник навчальний
навчальна книга, в якій розкрито зміст навчального матеріалу, що не завжди відповідає вимогам чинної програми, а виходить за її межі, визначено додаткові завдання, спрямовані на розширення пізнавальних інтересів учнів, розвиток їхньої самостійної пізнавальної діяльності.

Привчання
організація планомірного і регулярного виконання вихованцями певних дій з елементами примусу, обов'язковості з метою формування стійких звичок у поведінці.

Прийом виховання
складова методу, що визначає шлях реалізації його вимог.

Прийом навчання
складова методу, певні разові дії, спрямовані на реалізацію його вимог.

Приклад
метод виховання, який передбачає організацію взірця для наслідування з метою оптимізації процесу соціального успадкування.

Принципи виховання (від лат. ргіnсірium-основа, начало)
вихідні положення, які є фундаментом змісту, форм, методів, засобів і прийомів виховного процесу.

Принципи освіти (від лат. ргіnсірium-основа, начало)
вихідні положення, покладені в основу діяльності всієї системи освіти України та її структурних підрозділів.

Принципи управління
вихідні положення, які визначають основні напрями, форми, засоби та методи управління загальноосвітніми навчально-виховними закладами.

Прогностика педагогічна (від гр. prognostike-мистецтво робити прогноз)
галузь наукових знань, що розглядає принципи, закономірності та методи прогнозування щодо об'єктів, які вивчає педагогіка.

Програма навчальна
нормативний документ, в якому подано характеристику змісту навчального матеріалу із визначенням розділів, тем, орієнтовної кількості годин на їх вивчення.

Проєктний менеджмент
Це практико орієнтований курс, який надає можливість здійснювати зміни в закладі освіти за допомогою використання спеціальних методів управління проєктами.

Професіограма
опис вимог, соціально-психологічних і фізичних особистісних якостей, які висуває певна професія.

Професія (від лат. professio-офіційно зазначене заняття)
вид трудової діяльності, що потребує певних знань і трудових навичок та є джерелом існування, життєдіяльності.

Психотехніка
напрям у психології, що розроблює питання застосування знань про психічну діяльність людини у процесі вирішення практичних завдань виховання особистості людини.

Р

Рада загальноосвітнього навчально-виховного закладу
об'єднання працівників загальноосвітнього закладу, учнів, батьків і громадськості, яка діє у період між загальними зборами (конференцією) для вирішення соціально-організаційних й економічних питань життєдіяльності загальноосвітнього навчально-виховного закладу.

Рада педагогічна
об'єднання педагогів навчально-виховного закладу з метою розгляду питань організації та вдосконалення навчально-виховного процесу.

Рейтинг (від англ. rating-оцінка, клас, розряд)
індивідуальний числовий показник у системі освіти, оцінка успіхів, досягнень, знань у конкретний момент окремої особистості у певній галузі, дисципліні, що дає змогу визначити рівень таких досягнень або якість знань щодо інших осіб.

Ретардація (від лат. retardatio-затримка, уповільнення)
відставання дітей у розвитку.

Реферат (від лат. refeire-доповідати, повідомляти)
коротке викладення змісту прочитаної книги, наукової роботи, повідомлення за результатами дослідженої наукової проблеми.

Рівні освіти
поступовість отримання загальноосвітньої та професійної підготовки через проходження певних етапів: початкова освіта, базова загальна освіта, повна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта.

Розвиток фізичний
ріст біологічного організму в результаті поділу клітин.

Рушійна сила виховного процесу
результат суперечностей між соціально-психічними і фізіологічними потребами та наявним рівнем вихованості особистості.

Рушійна сила навчального процесу
результат суперечностей між пізнавальними і практичними завданнями, з одного боку, а з другого-наявним рівнем знань, умінь і навичок, з іншого.

Рушійна сила розвитку
результат суперечностей між біологічними, фізичними і психічними потребами та наявним рівнем фізичного, психічного й соціального розвитку особистості.

С

Самовиховання
систематизована і цілеспрямована діяльність особистості, спрямована на формування й удосконалення її позитивних якостей та подолання негативних.

Самоосвіта
Цілеспрямована пізнавальна діяльність, керована самою особистістю; придбання систематичних знань у будь-якій галузі науки, техніки, культури й т.д.

Секондмент (відрядження)
Стажування, ротація

Сертифікація
Процедура визначення відповідності професійно важливих властивостей фахівця, його компетенції тощо вимогам, що надані у нормативних документах, в яких відображені вимоги до його кваліфікації.

Синтез
метод, який передбачає мисленнєве або практичне поєднання виділених аналізом елементів чи властивостей предмета, явища в одне ціле.

Система освіти
сукупність закладів освіти, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Сім'я
соціально-психологічне об'єднання близьких родичів (батьків, дітей, бабусь, дідусів), які живуть спільно і забезпечують біологічні, соціальні й економічні умови для продовження роду.

Скаутизм (від англ. scout-розвідник)
одна із систем позашкільного виховання, що є основою діяльності дитячих і юнацьких скаутських організацій. Виник на початку XX ст. Скаутські організації для хлопчиків (бойскаутів) і для дівчаток (герлскаутів) діють окремо.

Скрайбінг
Новітня техніка презентації. Мову оратора ілюструють у режимі реального часу, створюючиефект паралельного проходження". Графічний ряд фіксують на ключових моментах відеоряду."

Смаки естетичні
стійке, емоційно-оцінне ставлення людини до прекрасного, що має вибірковий, суб'єктивний характер.

Совість
категорія етики, що характеризує здатність людини здійснювати контроль за власною діяльністю, давати об'єктивну оцінку своїм діям.

Спадковість
здатність біологічних організмів передавати своєму потомству певні задатки.

Спеціальність
необхідна для суспільства обмежена галузь застосування фізичних і духовних сил людини, що дає їй можливість отримати необхідні засоби для життя; комплекс набутих людиною знань і практичних навичок для заняття певним видом діяльності.

Спілкування педагогічне
система органічної соціально-психологічної дії вчителя-вихователя і вихованця у всіх сферах діяльності, що має певні педагогічні функції, спрямована на створення оптимальних соціально-психологічних умов активної та результативної життєдіяльності особистості.

Спостереження
метод навчання, який передбачає сприймання певних предметів, явищ, процесів у природному й виробничому середовищі без втручання ззовні у ці явища і процеси.

Справи колективні і творчі
форма позакласних виховних заходів, у підготовці та проведенні яких беруть участь усі члени дитячого колективу, причому кожен учень має змогу виявити і розвинути свої творчі інтереси та можливості.

Стадійність розвитку колективу
вираження внутрішньої діалектики його становлення, в основу якої покладено рівень взаємовідносин між вихователем і вихованцями, між членами колективу.

Стиль авторитарний (від фр. autoritaire-владний, лат. auc-toritas-влада, вплив)
стиль спілкування, що ґрунтується на беззаперечному підкоренні окремої людини або колективу владній особистості.

Стиль демократичний (від гр. demokratia-влада народу, народовладдя)
врахування думки й волі колективу в організації життєдіяльності вихованців.

Стиль ліберальний (від лат. liberalis-вільний)
безпринципне байдуже ставлення до негативних дій вихованців, потурання учням.

Сторітелінг
Найкращий спосіб презентувати власну ідею чи себе, передати знання чи мотивувати діяльність -розповісти історію (Девід Армстронг). Метод донесення інформації до аудиторії у смішних, зворушливих або повчальних історіях із реальними або вигаданими персонажами.

Структура процесу виховання
логічно взаємопов'язані компоненти, які забезпечують процес формування особистості: оволодіння правилами та нормами поведінки, формування почуттів і переконань, вироблення вмінь і звичок у поведінці, практична діяльність у соціальному середовищі.

Структура процесу уміння
низка взаємопов'язаних і взаємозумовлених компонентів: сприймання (безпосереднє, опосередковане), розуміння (усвідомлення, осмислення, осяяння), запам'ятовування, узагальнення і систематизація, застосовування, дієва практика як поштовх до пізнання і критерій істинності здобутих знань.

Сурдопедагогіка (від лат. surdus-глухий і педагогіка)
галузь педагогіки (зокрема дефектології), що займається проблемами розвитку, навчання та виховання дітей з вадами слуху.

Т

Такт педагогічний (від лат. tactus-дотик, відчуття)
почуття міри, відчуття конкретного стану вихованця, що підказує вихователю найделікатніший спосіб поведінки у спілкуванні з учнями в різних сферах діяльності; вміння обирати найбільш доцільний підхід до особистості в системі виховних взаємин з нею.

Талант (від гр. talanton-вагомість, міра)
сукупність здібностей, які дають змогу отримувати продукт діяльності, що відрізняється новизною, високою досконалістю і суспільною значущістю.

Тести (від англ. test-випробування, дослідження)
система формалізованих завдань для виявлення рівня підготовленості учнів (студентів), оволодіння цими знаннями, уміннями, навичками.

Техніка педагогічна (від гр. technike-вправний, досвідчений)
сукупність раціональних засобів та особливостей поведінки вчителя-вихователя, спрямованих на ефективну реалізацію обраних ним методів і прийомів навчально-виховної роботи з окремим учнем чи всім класним колективом відповідно до поставленої мети вихователя і конкретних об'єктивних та суб'єктивних передумов (уміння в галузі культури мовлення; володіння своїм тілом, мімікою, пантомімою, жестами; вміння одягатися, стежити за своєю зовнішністю; дотримання темпу і ритму роботи; уміння спілкуватися; володіння психотехнікою).

Тип навчання
спосіб і особливості організації мисленнєвої діяльності людини. В історії шкільництва виділились такі типи навчання: догматичний, пояснювально-ілюстративний, проблемний.

Тип навчання догматичний
тип, який характеризується такими особливостями: учитель повідомляє учням певний обсяг знань у готовому вигляді без пояснення; учні заучують їх без усвідомлення та розуміння і майже дослівно відтворюють завчене.

Тип навчання пояснювально-ілюстративний
такий тип, який полягає в тому, що вчитель повідомляє учням певний обсяг знань, пояснює сутність явищ, процесів, законів, правил тощо, використовуючи при цьому ілюстративний матеріал; учні мають свідомо засвоїти пропоновану частку знань і відтворити на рівні глибокого розуміння; уміти застосувати знання на практиці.

Тифлопедагогіка (від гр. typhlos-сліпий і педагогіка)
галузь педагогіки (зокрема дефектології) про особливості виховання й навчання дітей з вадами зору.

Тренінг
Інтенсивний курс, що поєднує стислі теоретичні семінари та практичну обробку навичок за невеликий термін навчання.

Тьюторинг
Це метод індивідуалізації в освіті, заснований на безпосередній зустрічі учня і тьютора. Він особливо ефективний, коли йдеться про розвиток потенціалу учня і його мотивації

У

Уміння
здатність людини свідомо виконувати певну дію на основі знань, готовність застосувати знання у практичній діяльності на засадах свідомості.

Умовляння
один із прийомів методу переконування, спрямований на попередження навмисних дій вихованця з метою їх гальмування, враховуючи індивідуальні особливості його соціально-психічного розвитку.

Урок
форма організації навчання, за якою вчитель проводить заняття у класній кімнаті з постійним складом учнів, що мають приблизно однаковий рівень фізичного і розумового розвитку, за усталеним розкладом і регламентом.

Успадкування біологічне
процес отримання наступними поколіннями від біологічних батьків через генно-хромосомну структуру певних задатків.

Успадкування соціальне
процес засвоєння дитиною соціально-психологічного досвіду батьків та оточення (мови, звичок, особливостей поведінки, морально-етичних якостей та ін.).

Учитель
фахівець, який має спеціальну підготовку і здійснює навчання та виховання підростаючого покоління.

Ф

Фактори виховання (від лат. Factor-той, що робить)
об'єктивні та суб'єктивні чинники, які впливають на визначення змісту, напрямів, засобів, методів, форм виховання.

Фетиш (від фр. fetiche-амулет, чаклунство):
1) неживий предмет, який, на думку віруючих, наділений надприродною магічною силою і слугує об'єктом релігійного поклоніння; 2) предмет сліпого поклоніння.

Флеш-моб
Це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована за допомогою Інтернету або інших сучасних засобів комунікації, у якій значна кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь узгоджені дії і потім швидко розходиться.

Форми навчання (від лат. forma-зовнішність, устрій)
чітко виражена в часі й просторі організація навчальної діяльності учнів, пов'язана з діяльністю вчителя: белл-ланкастерська - форма організації навчання, яка полягає в тому, що один учитель керував навчальною діяльністю великої групи учнів (200—250 осіб), залучаючи до цієї роботи старших учнів (моніторів); учитель спочатку навчав моніторів, а потім вони в малих групах навчали своїх товаришів (взаємне навчання); бригадно-лабораторна - форма організації навчання, яка полягає в тому, що клас ділиться на бригади (по 5—9 осіб), на чолі яких стоять обрані бригадири; навчальні завдання дають на бригаду, яка має працювати над їх виконанням; успіхи навчальної праці визначають за якістю звіту бригадира; групова - навчання вчителем групи учнів, які перебувають на різних рівнях вікового й розумового розвитку без дотримання розкладу та регламенту; індивідуальна - навчання вчителем лише одного учня. Форми роботи класного керівника-індивідуальна, групова, фронтальна, словесна, практична, наочна.

Формування (від лат. formo-утворюю)
становлення людини як особистості, яке відбувається в результаті розвитку та виховання і має певні ознаки завершеності.

Функції класного керівника
забезпечувати умови для всебічного гармонійного розвитку школярів, координувати діяльність усіх вихователів щодо здійснення національного виховання, вивчати індивідуальні особливості учнів класу, організовувати первинний дитячий колектив, турбуватися про зміцнення та збереження здоров'я школярів, формувати навички старанності та дисциплінованості школярів, організовувати позакласну виховну роботу, проводити роботу з батьками, домагатись єдності вимог до вихованців, вести документацію класу.

Функції колективу
організаторська, стимулювальна, виховна.

Функції навчання (від лат. functio-виконання, звершення)
функції, які передбачають виконання освітньої, виховної та розвивальної дій.

Функції педагогіки (від лат. functio-виконання, звершення)
чітко окреслені напрями й види діяльності, пов'язані із завданнями всебічного гармонійного розвитку особистості.

Функції сім'ї
біологічна (репродуктивна), соціальна, економічна.

Функція (від лат. ї functio-виконання, звершення)
спосіб діяння речі або елемента системи, спрямований на досягнення певного ефекту. Функція сім'ї спрямована на вирішення біологічних (репродуктивних), соціальних та економічних завдань у системі продовження роду.

Фуркація (від лат. furcatus-роздільний)
побудова навчальних планів у старших класах загальноосвітніх навчально-виховних закладів за певними профілями-гуманітарним, фізико-математичним, природничим та ін.-з наданням переваги тій чи тій групі навчальних дисциплін.

Х

Хеппіслепінг
Вид кібербулінгу, який полягає в тому, що діти нібито для розваги знімають на відео те, що вони вважають прикольним і смішним, поширюють ці відео в мережі.

Хмара слів
Це візуальне подання переліку категорій (або тегів, також званих мітками, ярликами, ключовими словами)

Хмарні сервіси
Це програмне забезпечення, яке надається користувачеві за потреби (на вимогу).

ХОНС
Штучна система, що складається з хмарних сервісів і забезпечує навчальну мобільність, групову співпрацю учасників освітнього процесу для ефективного і безпечного досягнення дидактичних цілей.

Хостинг
Послуга, що включає надання дискового простору, підключення до мережі та інших ресурсів для розміщення фізичної інформації на сервері, що постійно перебуває в мережі.

Ц

Цінності моральні загальнолюдські
набуті попередніми поколіннями незалежно від расової, національної чи релігійної приналежності морально-духовні надбання, які визначають основу поведінки й життєдіяльності окремої людини або певних спільнот.

Цінності моральні національні
історично зумовлені й створені певним етносом погляди, переконання, ідеали, традиції, звичаї, обряди, практичні дії, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, але відбивають певні національні прояви, своєрідність у поведінці та слугують основою соціальної діяльності людей окремої етнічної групи.

Ч

Чат
Спосіб обміну інформацією в мережі Інтернет (спілкування в реальному часі).

Честь
категорія етики, що характеризує особистість з позиції готовності відстояти, підтримати гідність, репутацію-свою особисту чи колективу,-членом якого вона є.

Ш

Шедоуінг (тінь)
Спостереження за процесом роботи

Школа авторська
навчально-виховний заклад, діяльність якого ґрунтується на провідній психолого-педагогічній концепції, розробленій окремим авторським колективом.

Школа малокомплектна
школа без паралельних класів з малим контингентом учнів.

Школознавство
галузь педагогіки, яка займається дослідженням завдань, змісту і методів управління шкільною справою, системою управління та організації діяльності загальноосвітніх навчально-виховних закладів.